Дорога авторко, дорогий авторе,
Ми починали там, де, можливо, зараз перебуваєте ви: вікно чату, довгий промпт про нашого героя, ще один про світ і файл із нотатками, який ми вставляли перед кожним розділом, знову і знову.
Потім ми пробували інші інструменти, інші моделі, довші промпти, кращі промпти. Кожна спроба допомагала на кілька розділів, але жодна не могла втримати всю книжку. Імена плуталися, хронологія ламалася, а наш власний голос тьмянів із кожною новою чернеткою. Що довшою ставала книжка, то більше часу ми витрачали на те, щоб нею керувати, а не писати її.
Зрештою ми побачили справжню проблему: наш роман розрісся до проєкту завбільшки з велику програму. Програмісти вже десятиліттями мають для такої роботи свої середовища розробки. У письменників не було нічого подібного.
Тож ми створили таке середовище для історій. Усе, чого ми навчилися дорогою, ви знайдете на сторінках вище. А продовження цієї історії напишете ви.
З вдячністю,

























































Леді Міра Венн
Ізольда Венн



























